Відлуння боїв 1943-го року

(70-річчю визволення Києва присвячується)

В 30-ті роки ХХ ст. був побудований Київський укріплений район (КиУр), який півкільцем охоплював правобережні околиці міста. Частина довгочасних оборонних точок — ДОТів — проходила правим берегом р. Ірпінь.

Під час героїчної оборони міста влітку і восени 1941 року гарнізон КиУру разом з іншими військами та народним ополченням 71 день надійно втримував оборонні рубежі і тільки за наказом Ставки Верховного Головнокомандування 19 вересня 1941 року залишив Київ.

А перший бій під Києвом відбувся саме на західній ділянці КиУру, в районі автомобільного мосту через р. Ірпінь, 11 липня 1941 року. Цей напрямок ввійшов в історію і під час битви за Київ в листопаді 1943 року.

Досліджуючи місця боїв восени 1943 року на західній околиці Києва, пошуковці загону «Вертикаль» Українського фонду пошуку (УФП) «Пам’ять» на чолі з В.Г. Жарко знайшли в 70-му кварталі Святошинського лісу воронку, в районі якої металошукачі «дзвеніли» на кожному кроці. Під час археологічних розкопок було виявлено останки людини, фрагменти її особистих речей та кількасот уламків деталей і вузлів з чорних та кольорових металів. Їх реставрація та прискіпливе вивчення дозволило зробити висновок: тут розбився радянський винищувач ЛА-5ФН разом з пілотом. Вдалося встановити і дату випуску літака з заводу: березень 1943 року.

Вірогідно, ця бойова машина входила до складу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту, яка діяла в київському небі під час визволення міста і була якимось чином підбита відступаючими німецькими військами. Швидкісний винищувач був спроектований талановитим радянським авіаконструктором С.О. Лавочкіним. «Лавочкін» почав поступати на фронти в 1942 році і здобув велику популярність у радянських льотчиків, ставши літаком-легендою. Його фюзеляж виконаний з пресованого дерева, яке отримало назву «дельта деревина». Мав на озброєнні дві гармати калібром 20 мм. Завдяки зниженню злітної ваги, вдосконаленню конструкції та встановленню більш потужного двигуна на початку 1943 року оновлений літак — ЛА-5ФН — разом з ЯКами і МІГами складав основу винищувальної авіації Червоної Армії до кінця Великої Вітчизняної війни.

Останки пілота пошуковці з почестями поховали в урочищі Суха Вишгородського району Київської області в братській могилі на території Свято-Преображенської обителі.

Завдяки співпраці УФП «Пам’ять» з Центром військово-патріотичного та спортивного виховання молоді «Десантник» в проведенні військово-патріотичних заходів і в зв’язку з наближенням 70-річчя звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників, в рамках проведення Всеукраїнської естафети пам’яті «Слава визволителям України!» було прийнято рішення здійснити ще одну акцію: спільними зусиллями спорудити на місці загибелі пілота разом з бойовою машиною пам’ятний знак. Центр «Десантник» взяв на себе місію розробки проекту та його узгодження з Управлінням культури Святошинської РДА. Крім цього, краєзнавці Центру разом з лісниками Святошинського лісопаркового господарства розчистили алею в лісі до місця встановлення знаку біля воронки, облаштували оглядовий майданчик навколо цих меморіальних об’єктів, виготовили елементи монументу: масивний дубовий квадратний брус та меморіальну табличку, придбали будівельні матеріали.

8 червня 2013 року, напередодні відкриття, об’єднаними силами пошуковців «Вертикаль», педагогів-краєзнавців та юних слідопитів Центру «Десантник» завершились всі роботи зі спорудження меморіального знаку. Глибоко символічно, що в його п’єдестал частково забетоновано багато уламків літака, які імітують вибух.

9 червня. Учасники урочистої події, здійснивши півторакілометровий пішохідний перехід лісовими дорогами, о 12 годині зібрались на оглядовому майданчику. Заздалегідь його оформлено плакатами — банерами Центру «Десантник», УФП «Пам’ять», прапорами пошукових загонів. Окремо, на краю воронки, на білому простирадлі розкладено виявлені під час розкопок численні фрагменти обладнання літака, залишки обшивки, металеві деталі парашуту, розірвані патрони 20-мм калібру.

Мітинг розпочався з представлення гостей та організаторів акції. У виступах підкреслювалась значимість цієї події для виховання у молоді почуття вдячності та гордості за країну, її героїчний народ та доблесну армію, які шляхом неймовірних жертв здобули перемогу над ворогом в Великій Вітчизняній війні. А організаторам акції — низький уклін за виявлення та увіковічення пам’яті одного з визволителів Києва, поки що Невідомого пілота.

Але пошуковці запевнили: роботи зі встановлення бортового номера літака та імені пілота буде продовжено.

Наступає хвилюючий кульмінаційний момент: до меморіального знаку підходить учениця ЗНЗ № 230 Гура Вікторія та представник «Вертикалі» Попов Олександр Іванович. Спадає покривало з меморіальної таблички і лунає трикратний залп салютної групи пошуковців УФП «Пам’ять» зі зброї часів Великої Вітчизняної війни і одягнених в військову форму того ж періоду.

Квіти лягають до підніжжя монументу і на схили воронки. Оголошується хвилина мовчання, потім звучать акорди гітари і пісня «Журавлі» у виконанні педагога Центру «Десантник» Нільської О.А. Низка відомих фронтових пісень під гітарний супровід прозвучала з вуст молодого пошуковця Шупика Євгена.

Ми повертаємось до дому фізично втомлені але духовно збагачені. Йдемо, щоб повернутись, як повернулись сюди захисники Києва вже в якості визволителів в листопаді 1943 р.

В.І. Дзівалтовський, відповідальний за роботу історико-краєзнавчого напрямку Центру «Десантник», член УФП «Пам’ять»


Записей не найдено.


Київська міська організація ветеранів України